ДЯДИНИ́, ДИ́Н,
Дядини́, ди́н, ж. мн. Вторникъ на первой недѣлѣ послѣ пасхи, въ который поминаютъ дядей и тетокъ. Екатер. у. (Залюбовск.).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 461.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ДЯ́ДИНИН, НА, НЕ. →← ДЯ́ДИНА, НИ,